На виконання постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році»

17 січня - 100 років Українському Вільному Університету.

     17 січня Свій сторічний ювілей  відзначає Український Вільний Університет (УВУ) - перший і, водночас, останній із українських

вищих навчальних закладів, що були створені в Європі у ХХ ст.

після подій Української революції 1917–1921 рр.

  Український вільний університет (УВУ) – перший вищий навчальний заклад українців, які опинилися в еміграції після подій української революції 1917–1921 рр. Його діяльність спрямовувалася на виховання в середовищі еміграційної української молоді тих, кому належало здобувати незалежність своєї батьківщини та виводити її

на європейський рівень. Крім цього, УВУ мав сприяти репрезентації української науки, а отже і України, на міжнародній арені.

  УВУ було відкрито у Відні 17 січня 1921 р., але наприкінці того ж

року у пошуках більш сприятливих умов для розвитку заклад переїхав до Праги, де продовжував свою діяльність до кінця Другої світової війни. У 1945 р. зі вступом до чеської столиці радянської армії більша частина викладацького та студентського складу була змушена переїхати до Західної Німеччини – у Мюнхен. Тут університет функціонує до сьогодні, ставлячи собі за мету слугувати інтелектуальним мостом між Україною та державами Європейського Союзу.

  Протягом 95-річної діяльності УВУ мав блискучий викладацький склад. Серед його засновників були такі видатні вчені, як Олександр Колесса, Михайло Грушевський, Іван Горбачевський, Станіслав Дністрянський. Більшість доцентів та професорів УВУ у міжвоєнний період була представлена активними учасниками визвольних змагань 1917–1921 рр.: Дмитро Дорошенко, Олександр Шульгин, Дмитро Антонович, Степан і Роман Смаль-Стоцькі, Володимир Старосольський, Сергій Шелухин, Кость Лоський, Агенор Артимович, Володимир Кубійович тощо. Наприкінці Другої світової війни до складу професури увійшли видатні вчені з України, які не побажали залишитися під більшовицькою владою: Олександр Оглоблин, Наталія Полонська-Василенко, Петро Курінний, Юрій Бойко-Блохін, Лев Окіншевич.