Встає над світом щире сонце вранці 

І землю гріє променем ясним. 

А я іду по світу в вишиванці. 

Я — українець! І горджуся цим.

 В нас обереги вишивають здавна. 

Така традиція в народі прижилась.

 Вона прадавня, вічна й дуже славна.

 В культурі й до сьогодні збереглась.

 Ані вікам, ні моді не здолати…

 Вона в людському серці і в душі. 

У ній любові, мрій, надій багато 

І ти традиції забути не спіши.