В Україні 14 березня відзначають День українського добровольця

День українського добровольця встановлений 17 січня 2017-го Верховною Радою України для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань і на підтримку ініціативи громадськості. 

Ця дата вибрана невипадково, адже саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом.

Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на початковому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.

Феномен добровольчості здавна притаманний українцям

Варто нагадати, що навіть побіжний історичний екскурс свідчить, що феномен добровольчості здавна притаманний українцям. Одним із перших таких прикладів можна назвати Запорізьку Січ — воєнізовану структуру з добровольчих загонів, які боронили Україну. З нової історії України — легіон Українських січових стрільців, що теж формувався винятково на добровольчих засадах. Події Першої світової, протистояння Австро-Угорщини і Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу і утворити легіон УСС.

Тоді, у 1914 році, так само як і у 2014-му, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави відважних вояків. «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ з усієї австро-угорської армії», — йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної армії. Півтора року знадобилося стрільцям і австрійському командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю — полк УСС.

Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух. Власне, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані любистки — спеціальні посилки-пакунки. Потім було полум’я Другої світової — і знову добровольці першими стали на захист вітчизни.

У воєнному конфлікті на Сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів

Але найновіший приклад — це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави. У ті дні тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи — навчання, роботу, бізнес, родини, — спершу пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії. Навесні 2014-го була зафіксована рекордна явка у військкомати. Люди приходили самі, не чекаючи на повістки. Інші — чоловіки й жінки — самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід.

Завдяки добровольцям — їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму — вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу і озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем Кремля. Загалом у воєнному конфлікті на Сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.