250 років із часу заснування астрономічної обсерваторії у місті Львові (нині – астрономічна обсерваторія як науково-дослідна установа Львівського національного університету імені Івана Франка) (1771)

Астрономічна обсерваторія — науково-дослідна установа Львівського національного університету імені Івана Франка. Одна із найстаріших обсерваторій

Східної Європи, заснована 1771 року.

Основними структурними підрозділами Обсерваторії є наукові відділи, які сформовано відповідно до основних напрямків досліджень:

•          відділ фізики Сонця;

•          відділ фізики зір і галактик;

•          відділ релятивістської астрофізики та космології;

•          відділ практичної астрономії та фізики ближнього космосу.

Обсерваторія також має такі допоміжні структури: бібліотека Астрономічної обсерваторії; відділ технічного обслуговування телескопів; господарська група.

Перші документально підтверджені астрономічні спостереження у Львові датовані серединою XVIII століття. У контексті із ними згадується покровитель Львівського єзуїтського колегіуму (в майбутньому - Львівського університету), видатний релігійний діяч, львівський архієпископ, Вацлав Єронім Сєраковський (1700—1780 рр.). У технічних аспектах йому допомагав канонік із Бжозова, отець Домінік Лисогорський. Відомо також, що він у 1764 році у маєтку В. Сєраковського в Оброшине (передмістя Львова) спостерігав затемнення Сонця за допомогою астрономічного годинника, квадранта із зоровою трубою та мікрометром, а також телескопа Ньютона. Саме спостереження ксьондза Лисогорського згадуються у протоколах Паризької Академії та у Віденських астрономічних ефемеридах.

Першу згадку про будівництво обсерваторії знаходимо у архівній збірці витягів із львівських міських актових книг про діяльность ордену єзуїтів у Львові: «Року 1771, дня 27 квітня, Єзуїтський колегіум, бажаючи збудувати у Львові астрономічну обсерваторію, домагався від міста дозволу на зруйнування старої хвіртки, заміть якої коштом колегіума збудувати нову разом із астрономічною обсерваторією, на що місто Львів, з долученням королівської згоди, дало дозвіл додавши таку умову, щоб коли ця обсерваторія згодом не буде необхідною для використання з навчальною метою, повернути її місту». Додатково місто давало на виконання робіт чотири тижні, вимагало також від єзуїтів облаштувати прилеглу територію, самим розробити проект, і розмістити на хвіртці герби міста. В середині травня Колегіум збудував астрономічну обсерваторію на міському ґрунті, перед тим уклавши з містом належну угоду, а також склавши відповідні обопільні умови. На стіни тієї будови отець Себастьян Сераковський ордену єзуїтів за згоди настоятелів перший вніс 10 тисяч польських золотих. Решту видатків Колегіум взяв на себе.»

З приєднанням Галичини до Австрії астрономічна обсерваторія отримала завдання від австрійського уряду провести геодезичну зйомку Галичини і Льодомирії.

Після реформи Львівського університету австрійським урядом, астрономія протягом довгого часу була розділом фізики.

Будівля обсерваторії вижила під час знесення міських мурів Львова у 1777 році, тоді хвіртку перебудували на браму, через яку могли вже рухатися карети. У 1784 році Університет знову реформували, цього разу набагато радикальніше, утворився практично повністю німецький університет імені Франца-Йозефа ІІ.

У фундаційному дипломі цього університету обсерваторія вже не згадується. Очевидно, що стару обсерваторію розібрали, але нової не збудували. Документальних свідчень про роботу Астрономічної обсерваторії, як місця проведення регулярних спостережень за небесними світилами, впродовж більшої частини XIX ст. немає. Астрономічні знання, проте, накопичувались і активно пропагувались. Вченими університету, такими як Авґуст Кунцек, Іґнац Лемох, Войцех Урбанський та ін., у Львові за цей період була видана низка підручників, наукової і науково-популярної літератури.

Відродження астрономічної школи у Львові наприкінці XIX ст. пов'язане із розвитком Львівської Політехніки. За дату відліку можна взяти 1871 р., коли у Політехніці було відкрито кафедру геодезії і сферичної астрономії. Під час будівнитцва нового корпусу Політехнічної школи було навіть передбачене місце для астрономічної обсерваторії, хоча із інструментальним оснащенням склалося не надто добре. Згодом виділилася окрема кафедра сферичної астрономії і вищої геодезії (в складі неї була астрономічна обсерваторія), котрою із 1895 р. завідував Bацлав Ласка, який переїхав із Праги. Він розширив спостережувальну матеріальну базу цієї обсерваторії, закупивши ряд нових приладів. Спостереження мали головно прикладний характер, визначення часу і географічних координат. В. Ласка заснував сейсмологічну станцію при астрономічній обсерваторії Львівської Політехніки, написав ряд статей (в більшості з сейсмології), а також підручник із сферичної астрономії (Львів, 1901).

Розвиток природничих наук у Львівському університеті спонукав його професорський склад звернутись у 1877 р. до Міністерства в справах освіти у Відні із клопотанням про відкриття у Львівському університеті кафедри астрономії. Аж після двадцятирічного очікування, у 1897 р. це питання було вирішене позитивно

 У 1907 р. М. Ернста було призначено екстраординарним, а у 1912 р. — ординарним професором астрономії Львівського університету. У зв'язку із відкриттям кафедри астрономії у 1900 р. в університеті був створений астрономічний інститут. Саме М. Ернст започаткував регулярні астрономічні спостереження. Крім спостережень для визначення часу, проводились спостереження планет і комет, зенітні спостереження зір для визначення широти методом Талькота, спостереження затемнень, покриття зір Місяцем, змінних зір, метеорів, нових зір, проходження Меркурія по диску Сонця, тощо. Два рази М. Ернст виїздив для спостережень повних сонячних затемнень: у 1905 р. в Іспанію та в 1914 р. у Крим. М. Ернст особисто доклався до розвитку спостережувальної бази обсерваторії. В університетському корпусі на вул. Длугоша, 8 (тепер вул. Кирила і Мефодія, 8) для астрономічного інституту було надано приміщення для обсерваторії із майданчиком для спостережень. За час перебування проф. М. Ернста на посаді директора придбано рефрактор Мерца-Зендтнера (D=134 мм, F=180 см), універсальний інструмент, маятниковий годинник фірми Сальмоіраджі, середній сонячний хронометр Дітісгейма та ряд дрібних лабораторних приладів. В обсерваторіїї була започаткована астрономічна бібліотека. За часів М. Ернста кафедра астрономії і астрономічна обсерваторія працювали як єдиний навчальний комплекс, штат якого (професор, асистент, препаратор) забезпечував проведення лекційних, практичних та лабораторних робіт з курсу астрономії. Саме тому залишалося дуже мало часу для здійснення наукових досліджень та спостережень. Але такою була класична схема, яка діяла на початку ХХ століття в усіх університетах світу.

У 1932 році астрономічна обсерваторія отримала новий статус і назву Астрономічний інститут.

Війна внесла свої корективи в роботу обсерваторії, але не зупинила її.

У вересні 1945 р. всі працівники польського походження виїхали до Польщі. Штат обсерваторії поповнюється за рахунок переїзду до Львова вчених з інших астрономічних закладів СРСР, розширюється тематика наукових досліджень: фізика Сонця, сонячна активність та сонячно-земні зв'язки, небесна механіка , фізика зір, міжзоряного середовища та релятивістська астрофізика. У цей час проводяться фотографічні спостереження змінних зір, нових зір, комет, місячних затемнень. Розпочинається видання Циркуляру Львівської астрономічної обсерваторії. Астрономічна обсерваторія стала науковою установою університету.

Розпочаті в повоєнні роки напрямки досліджень продовжили наступні покоління львівських астрономів.  Розпочаті нові напрямки. Відповідно до цих напрямків досліджень у березні 2003 р. сформовано структуру обсерваторії, яка включає 4 наукові відділи: відділ фізики Сонця, відділ фізики зір і галактик, відділ релятивістської астрофізики і космології, відділ практичної астрономії та фізики ближнього космосу, та два допоміжні — бібліотека та господарська група. У 2006 р. сформовано відділ технічного обслуговування телескопів.