26.10.21

 До 170-ти річчя від дня народження видатного українського громадського діяча і історика Якова Миколайовича Шульгина

Яків Миколайович Шульгин народився у Києві у 1851 р. в сім’ї службовця. Батьки його рано померли і він виховувався в родині дядька, професора Київського університету Віталія Шульгина, тому з дитинства потрапив до кола тогочасної київської інтелігенції. Під час навчання у гімназії зацікавився історією і культурою українського народу. Саме у цей час в Другій київській гімназії, яку він відвідував, викладали відомі українські громадсько-політичні діячі, творці “Громади” М. Драгоманов, П. Житецький. Вступивши до Київського університету на історико-філологічний факультет у 1868 р. Яків Шульгин слухав лекції В. Антоновича, знову ж таки М. Драгоманова та М. Бунге. Також під час навчання активний студент взяв на себе обов’язки редактора газети “Киевский телеграф”, в якій публікувалися видатні представники київської “Громади”. Після видання Емського указу в 1876 р. газету було закрито. Щоб уникнути можливих переслідувань Яків Миколайович ще у 1875 р. перевівся до Новоросійського університету в Одесу, щоби там закінчити навчання. Відомо, що у 1875 р. він зустрічався в Одесі з М. Драгомановим, повністю підтримавши ідею публікації україномовного журналу “Громада”, який планував видавати у Женеві Драгоманов. На облаштування друкарні у Швейцарії Шульгин пожертвував свій спадок. Коли перший номер журналу побачив світ, молодий діяч активно сприяв його розповсюдженню. Проте активна діяльність одеського кола “Громади” була припинена царською владою у 1879 р. Після невдалого замаху народовольців на царя Олександра ІІ поліція відслідковувала усю найменшу політичну активність. Відтак провідні діячі українського руху в Одесі зазнали репресій і були вислані за межі українських губерній. На чотири роки Я. Шульгин потрапив на заслання до Красноярська. Після заслання він ще довго не міг повернутися до повноцінного громадського життя, оскільки відмітка про політичну неблагонадійність закривала для нього можливість вести викладацьку діяльність. Починаючи з 1883 р. Я. Шульгин багаторазово звертався до влади з проханням дозволити зайняти посаду вчителя, проте лише в 1901 р. зміг отримати на це дозвіл. Протягом 1890-х рр. він змушений був працювати клерком у банку в Єлисаветграді.

З 1898 р. Я. М. Шульгин активно листується з М. С. Грушевським, таким чином відновлює наукову діяльність. Спершу він опублікував у “Записках Українського наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка” дипломну роботу “Україна після 1654 року” (1899). У 1890 р. в “Киевской старине” публікує “Очерк Колиивщины по неизданным и изданным документам 1768 и ближайших годов” та статтю “Чернігівський полковник Павло Полуботок”.

З 1903 р. Я. М. Шульгин працював у Першій Київській гімназії. При цьому активно долучався до української громадської діяльності міста, зокрема, був одним з організаторів Українського наукового товариства у Києві.

Протягом життя, де б він не опинився, Я. М. Шульгин працював для розбудови української національної ідеї. Був знаним і шанованим діячем “Старої громади”. Помер у Києві в 1911 р.

Справа, якій Яків Миколайович присвятив життя, продовжувала розвиватися. Його сини Володимир Якович Шульгин, герой Крут, та Олександр Якович Шульгин, генеральний секретар міжнаціональних справ в уряді В. Голубовича та голова уряду УНР в екзилі, втілили в життя політичні завдання українського національного руху, проголошені у 1860-ті рр. діячами “Старої Громади”, поставивши головною метою власного життя здобуття політичної незалежності українського народу.

На виставці представлено документи, які стосуються різних періодів життя Якова Шульгина: метричний запис про народження у Києві, документи про адміністративне вислання з Одеси (публікуються вперше), донесення жандармських чиновників про його політичну неблагонадійність, листи до М. С. Грушевського, документи про викладання у Першій Київській гімназії, некролог на пошану Я. М. Шульгина, написаний М. С. Грушевським.

Виставку підготувала
головний спеціаліст
відділу використання інформації документів
Ю. В. Орел


Документи

Немає коментарів:

Дописати коментар