До 265-річчя з дня народження Дмитра Бортнянського

265 років минає від дня народження Дмитра Бортнянського – одного з багатьох видатних українців, чиї імена свого часу прославили  українську культуру, який зумів вдало поєднати кращі здобутки сучасної йому європейської музичної школи та вітчизняний мелодійний спадок.

Дмитро Бортнянський народився 1751 р., припустимо, наприкінці жовтня, у гетьманській столиці Глухові у сім’ї міщанина, який мав коріння у Західній Україні. Здобувши початкову освіту у славетній Глухівській співацькій школі, юнаком відправлений на навчання до Санкт-Петербургу як здібний півчий, Бортнянський ввійшов до когорти численних українців, які творили державність, науку, культуру країни.

Навчаючись у керівника хорової капели у Санкт-Петербурзі – Бальдессаре Ґалуппі, Бортнянський проявив надзвичайні здібності, що дало можливість вчителю узяти його з собою до Італії, де молодий композитор отримував освіту, зокрема, у знаменитій Болонській академії, де у той же період вчився Вольфганг Амадей Моцарт. Саме в Італії, подібно до Моцарта, Бортнянський почав писати класичні опери на античні сюжети, які йшли у венеційському театрі “Сан Бенедетто”.

Повернувшися до Санкт-Петербурга у віці двадцяти восьми років, композитор розпочав кар’єру, працюючи як придворний капельмейстер, згодом – капельмейстер “малого двору” великого князя Павла Петровича, і нарешті – як директор придворної капели. Цю посаду він обіймав до смерті у 1825 р.

Капела за часів Бортнянського складалася переважно з колишніх учнів його рідної Глухівської співацької школи, і сягнула надзвичайно високого мистецького рівня. Вершиною його творчості є саме хоральні твори – передусім, духовні. І якщо світська музика композитора виконується хоча і регулярно, але нині є відома переважно знавцям, то його духовний вокальний спадок є надзвичайно популярним серед широкого загалу і сьогодні. Свіжість музичного трактування літургійних текстів і глибина молитовного переживання Дмитра Бортнянського примушують нас знов і знов звертатися до його духовного спадку.

Бортнянський був першим музикантом-українцем, який отримав вищу освіту за кордоном. Він був і залишається одним з найяскравіших представників європейської світської і духовної музики, чиї твори ніколи не втрачали характерні національні риси. Його феномен до сьогоднішнього дня не має історичних аналогів і є безцінним спадком вітчизняної музичної культури.