День пам’яті воїнів – інтернаціоналістів

15 лютого ми вшановуємо день пам’яті воїнів-інтернаціоналістів та 33-ю річницю виведення колишніх радянських військ з республіки Афганістан.

33 роки тому сім’ї, родини, де підростали майбутні солдати з полегшенням зітхнули, оскільки 15 лютого 1989 року остання колона колишніх радянських військ була виведена з Афганістану. Відтоді ця дата почала знаменуватись як День вшанування пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування подвигу учасників бойових дій на території інших держав.

За десять років виснажливої війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців. Загинуло близько 15 тисяч воїнів, із них майже 4 тисячі українців. 72 українських солдати зникли безвісти, майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, 711 дітей стали сиротами, близько 8 тисяч наших співвітчизників отримали поранення, а приблизно 6 тисяч залишилися з інвалідністю.

Ми висловлюємо щиру вдячність воїнам-афганцям та ветеранам тогочасної неоголошеної війни за великий подвиг, за відвагу та честь. Сьогодні ми щиро поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на війні своїх рідних, і віддаємо шану усім учасникам тогочасних подій.

    Найгостріший спосіб або спроба вирішення виникаючих протиріч  у поглядах, інтересах або цілях наших спільних взаємин може викликати конфлікт. І добре, коли цей конфлікт можна вирішити мирним, дипломатичним шляхом. Коли це перестає бути можливим, більш того, ситуація стає вкрай загрозливою для обох сторін, виникає необхідність силового рішення проблеми. Це, нажаль, властиво як для простих людських взаємин, так і для відносин між цілими спільнотами, державами.

   У будь-якої держави є свій напрямок, свій світогляд, свої сили, коло друзів і критиків, ряд доступних ресурсів, які вона спрямовує на ті чи інші потреби. У кожної держави є своя армія, яка переважно використовується для захисту цього суспільства від небажаних загроз. Але як бути, коли держава обмежена в силах і засобах, а конфліктна ситуація розпалюється з загрозливою силою? Тоді держави вдаються до допомоги своїх небайдужих сусідів, товаришів. І тих, хто на практиці реалізує цю допомогу, називають воїнами-інтернаціоналістами. Вони з честю і доблестю, без перебільшення героїчно стають в самий центр виниклої гарячої точки і гідно намагаються утримати або погасити конфліктну ситуацію.      

У сучасному світі це звичайна практика.

   Будь-яка війна, як жорно ламає життя безлічі людей. Це жорстока правда.

  Так участь нашої держави у конфлікті в Афганістані коштувала нам життя більше чотирнадцяти тисяч наших солдатів і офіцерів, здоров’я десятків тисяч військових.Поділяючи всю біль з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, дітей і чоловіків, віддаючи данину поваги всім учасникам подібних подій, в нашій країні офіційно на законодавчому рівні встановлено відповідний пам’ятний день – це «День вшанування учасників бойових Дій на території інших держав» який встановлений Указом Президента незалежної України №180/2004 від 11 лютого 2004 року і щорічно відзначається 15 лютого.