01.02.22

 450 років із створення реєстрового козацтва (1572)

Картина І. Репіна «Запорожці пишуть письмо турецькому султану»
Картина І. Репіна «Запорожці пишуть письмо турецькому султану»

Реєстрове козацтво – частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі. Козаки записувалися до спеціальних списків-реєстрів, що було основою для визначення державою їхніх прав і привілеїв. Реєстрове козацтво не вимагало великих видатків і відзначалося високою боєздатністю.

Уперше проект створення реєстрового козацтва був висунутий 1524 року, за правління великого князя литовського й короля польського Сигізмунда I. Реалізовано його 1572 року, за Сигізмунда II Августа, коли Україна входила до складу Речі Посполитої. До реєстру було записано 300 козаків. Проте українські козаки використовувались урядом у війнах і раніше, підтвердженням тому є згадки про існування більш ранніх козацьких реєстрів. Реєстрові козаки були незалежними від місцевої адміністрації, звільнялися від сплати податків, отримували привілеї, й одним із них було право на володіння містечком Трахтемирів (з монастирем і землями до Чигирина для зимових квартир, арсеналу, шпиталю). Реєстровим козакам також були надані клейноди.

Портрет Івана Мазепи. Невідомий художник. XVIII століття
Портрет Івана Мазепи. Невідомий художник. XVIII століття

Найбільш видатною постаттю в історії українського реєстрового козацтва був гетьман України й засновник Української гетьманської держави Богдан-Зіновій Михайлович Хмельницький (бл. 1595 – 1657). Свою політичну й військову кар'єру він розпочав після вступу 1618 року до Чигиринської сотні реєстрового козацького війська. Був учасником багатьох військових подій і козацьких повстань 20 - 30-х років XVII століття, перебував на дипломатичній службі. На початку 1646 р. відбулася таємна зустріч Б. Хмельницького з Владиславом IV Вазою, під час якої польський король обіцяв збільшити козацький реєстр до 12 тис. чоловік і відновити права і вольності козацтва. З початком Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького кількість реєстрового козацтва, яке було ударною силою українських Збройних сил, визначалася необхідністю та сягала 100 тис. чоловік. У ході цієї війни намагання польського уряду обмежити реєстрове козацтво 40 тисячами (за Зборівським договором 1649 р.) і 20 тисячами (за Білоцерківським договором 1651 р.) не мали успіху. Затверджені московським царем Березневі статті 1654 р. передбачали 60-тисячний реєстр. Згодом відносини України і Росії були основним фактором, що впливав на розвиток реєстрового козацтва. Передача Росією Правобережної України Польщі в 1667 р. призвела до знищення правобережного козацтва. У 1735 році козацький реєстр на Лівобережній Україні був обмежений 20 тисячами виборних козаків, а на Слобідській Україні в 1700 році збереглось лише 4200 козаків. Після ліквідації в Україні в 1782 році полково-сотенного устрою реєстрове козацтво було скасоване остаточно.

Реєстрові козаки завжди були елітою українського народу й відрізнялись своєю освіченістю. Вони завжди були рушійною силою в боротьбі за волю та незалежність України. Реєстрові козаки часто брали участь у козацько-селянських повстаннях, національно-визвольній боротьбі українського народу.

Портрет Северина Наливайка
Портрет Северина Наливайка

Видатні козацькі полководці починали свій шлях у реєстровому козацтві. Це – Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Іван Виговський, Іван Мазепа, Михайло Дорошенко й інші.

2002 року вперше в незалежній Україні установча Велика Рада відродила своїм рішенням Українське Реєстрове Козацтво й затвердила посаду Гетьмана. На цю посаду козаки одностайно обрали спадкового козака, відомого вченого, члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора технічних наук, доктора богослов'я, ректора Державного університету інформатики і штучного інтелекту МОН України Анатолія Івановича Шевченка. Сучасне Українське Реєстрове Козацтво успадкувало військові традиції, традиції честі, відваги, відданості Уряду, обраному народом, дисципліни й порядку.

Саме ці традиції були закладені при формуванні військових частин Уряду Української Народної Республіки в 1918 – 1921 роках. Ми успадковуємо від них український національний дух, віру, почуття патріотизму, любові до нашої славної Батьківщини.

Девізом колишніх реєстровців було: "Збережемо честь – збудуємо славу!", а девізом сучасних козаків-реєстровців є: "До міцної держави та добробуту народу України – через духовність і патріотизм кожної людини".

Немає коментарів:

Дописати коментар