650 років із часу першої писемної згадки про місто Болехів (1371).

На порозі бойківського краю, обабіч гірської річки Сукелі, притоки Свічі і Дністра, та головного прикарпатського тракту, що перетинає її, в підніжжі найнижчого пасма гір, на висоті 375 метрів над рівнем моря розташувалося містечко з привабливою назвою Болехів.

    Болехів етнографічно близький до Бойківщини. Територія ця була заселена з давніх часів, про що яскраво свідчать знахідки знарядь праці доби бронзи.

За часів Київської Русі тут, мабуть, існувало давньоруське поселення.

У Галицько-Волинському літопису за 1238—1239 pp. згадується, що один з претендентів на га­лицький престол під натиском князя Данила Романовича «утік до Угрів дорогою, що нею йдеться до Борсукового Долу, прибув до бані, що зветься Родна, а звідти пішов до Угрів». У топонімах околиць Болехова, який здавна славився соляними джерелами, донині збереглися назви Баня й Борсуків ліс. Згодом, на лівому березі річки Сукілі, поблизу Бані, з'явилось волоське поселення.  Український джерело­знавець та історіограф     

А. Петрушевич пов'язує його виникнення з волоською мігра­цією за часів Галицько-Волинського князівства. Інші ж дослідники (Калужницький і Кадлець) схильні вважати, що Болехів Волоський засновано в другій половині XIV ст., тобто після загарбання цієї території польськими королями.

   Є кілька версій про походження назви міста, в т. ч. найбільш поширена від слова «волохи»: Волохів—Болехів. Перша писемна згадка про «болехівські землі» належить до 1371 року.

    З XV ст. в історичних джерелах ідеться про Болехів, як поселення, що утво­рилося з двох сіл — Болехова Волоського й Болехова Руського, розташованого на правому березі річки Сукілі. Економічний розвиток Болехова зумовлювався певною мірою наявністю тут покладів солі.

Великого розвитку набрало житлове будівництво. Центральну части­ну міста, зруйновану під час війни, забудовано. Зведено чимало двопо­верхових будинків. За останні два десятиліття виросло близько тисячі нових індивідуальних жител.
   Значно змінився соціальний і національний склад населення.